Monthly Archives: January 2014

это называется диктатура

Одним из аргументов постоянно слышу – а вот попробовали они коктейлем молотова в Европе. Да, в Европе угодили бы сразу в тюрьму.

Но, в Европе, в Германии в частности, президент уходит в отставку только из-за подозрения во взятке в несколько сотен евро. Министр обороны уходит в отставку, если у него в диссертации нашли плагиат. Протесты против строительства железнодорожной станции привели к смене власти в бундесланде. Инициировались открытые переговоры с протестующими и всенародный опрос. Все дискуссии проводились в открытом режиме. В год в Германии проходят тысячи протестов и демонстраций. И это важная часть диалога народа с властью в демократической стране, это его право. Власть чувствительно реагирует на народные настроения.

В Германии инициативы маргинальной партии зеленых и горстки мирных протестов достаточно, чтобы искоренить полностью полевые эксперименты с ГМО и начать дискуссию о том, что надо просвещать и информировать народ. И как бы мне не хотелось прижать этих экстремистов – это их законное право, а законная обязанность власти – донести свою мысль как можно яснее.

Если два месяца на улицах стоят тысячные протесты, а единственный ответ власти на это – ужесточение законов, позволяющих протестовать, то это называется диктатура.

http://progenes.livejournal.com/230641.html

С искренним уважением к тем, кто с народом, Сергей Николаевич Шульга, капитан в отставке

“Прошу озвучить моё обращение, как капитана Вооруженных сил в отставке, инвалида Армии 2 группы, к военнослужащим Вооруженных Сил Украины.

Суть обращения:
Мне стыдно, как кадровому военному, воспитанному на принципе “Народ и Армия едины” за Вооруженные Силы Украины! Два месяца противостояния Народа Украины с бандитским режимом показали, что Армии на Украине нет! Нет офицеров, честь, достоинство и гордость которых заставили бы их быть в одних рядах с теми, кто подставляет свою грудь под пули и дубинки наемников криминальной власти. Офицеры, вы боитесь за свою карьеру и погоны? Вы боитесь написать рапорта на увольнение или в отпуск и в форме встать между народом и беркутом, чтобы защитить тех, ради мира и покоя которых создана Армия? Пусть беркутовцы попробовали бы стрелять в вас! Не подвергая опасности своих подчиненных вы могли бы показать вашу личную позицию и верность своему народу, а не кучке зажравшихся бандитов от власти, которых нельзя назвать политиками потому, что они не являются таковыми по сути – политик печется о благе народа, а не уничтожает его. Вы боитесь своих трусливых генералов? Вам не стыдно видеть на майданах и баррикадах страны офицеров-отставников и офицеров запаса, с которыми вы, возможно служили? У меня ампутации на ступнях обоих ног, но при дальнейшей эскалации насилия со стороны “власти” я тоже выйду, выползу на Майдан! Вам не стыдно будет видеть на баррикадах бывших солдат и офицеров без рук, ног, перенесших ранения и болезни?

С искренним уважением к тем, кто с народом,
Сергей Николаевич Шульга, капитан в отставке”

Письменниця Галина Вдовиченко на своїй сторінці у Facebook:

Хтось на Майдані та на Грушевського. Інші тримають пости біля воріт частин внутрішніх військ та біля лікарень. Барикад усе більше по усій країні. Хтось купує кілограмами сало, телефонує мамі: нагадай, як ти казала готується сало-п’ятихвилинка? А тоді, поки вода на чай гріється, нарізає й нарізає канапки-бутерброди, поки рука не затерпне. Хтось накуповує теплі чоловічі шкарпетки та десятки пар грубих устілок до взуття 40-47 розмірів, і отримує бонус – ще три пари від продавця для хлопців. Хтось збирає вдома светри, шапки, шалики, куртки – і несе на пункти збору й відправки на Київ. Хтось мчить на своїй “Таврії” чи “Мерседесі”, жене пішки або на таксі – туди, де виникає потреба бути. Зараз для кожного є діло, було б бажання та потреба це робити.

Жінка, яка на вулиці Тролейбусній (нижня частина) у Львові, узяла на себе відповідальність за вуличну кухню для пікетувальників, і підказує дівчатам, як усе правильно організувати, розказала вчора, що минулого разу їхала до Києва в одному купе з чоловіком на ім’я Юрій та молодим хлопцем, який лише про Майдан говорив та й говорив безупину. Ця жінка запитала мовчазного сусіда, бо побачила, що він має гірський рюкзак: ви у гори? Він засміявся: ні, я теж на Майдан. Запам’ятався їй своєю усмішкою. А за кілька днів вона побачила його фото у новинах. І почула ім’я – Юрій Вербицький.

Ми усі зараз пов’язані як ніколи дотепер. Наші сліди перетинаються весь час. Ми довіряємо одне одному, приймаємо їжу з рук незнайомців, ділимося одягом, грошима, ліками, хвилюваннями та сподіваннями. Нам одночасно перехоплює дух у певні моменти – і ми одночасно віддихуємо, коли настає затишшя. Ми хвилюємося за тих, кого не знали дотепер, як за своїх близьких. Плачемо від втрат на самоті та на людях, не соромлячись емоцій та своїх змучених безсонням облич. Ми усе більше відчуваємо себе одним цілим. Ще не здоровий, але живий організм спинається на ноги, намагаючись звільнитися від тисяч хвороб, які нещадно обсіли його.

URGENT CALL TO ACTION FOR UKRAINIAN CANADIANS!

Dear Friends,

As the situation on Hrushevskoho heats up – riot police are using rubber bullets, compression grenades and tear gas against protesters with sticks, stones and molotov cocktails – and with the President doing nothing except set up a working group headed by Andriy Kluyev, the Secretary of National Security and Defense Council of Ukraine, a man that many believe is implicated in the beating of the students, the situation is escalating.

Europe has done nothing except call for dialogue.

Klitschko is appealing to everyone to go to maidan as this is the last stand for a free Ukraine.

The next 24-48 hours are PIVOTAL and the future of a free Ukraine will be decided shortly.

1. Please send out the UCC press release from Saturday to all asap. It is attached.

2. Please ask that EVERY Ukrainian-Canadian do 3 things today to help Ukraine in this hour of need:

a. Call your Member of Parliament, Call Foreign Minister Baird’s office and the Prime Minister’s Office. I know PM is out but office can register the call.
b. Follow up with an e-mail to each one.
c. Suggest following message:
Canada must act swiftly and decisively in taking a principled position on the situation in Ukraine.
Canada was the first Western nation to recognize Ukraine’s independence in 1991.
Canada was the third country to declare war on Germany in 1939, after Britain and France.
Canada must ensure Ukraine does not become a police state like Russia and Belarus. If the world wants peace in Eastern Europe, Canada must take the lead and act quickly and decisively. We call to the Canadian government to be the first nation to call for a stop to Ukraine becoming the “North Korea of Europe”.
As a Canadian of Ukrainian descent, I call for Canada to immediately implement visa restrictions and individual financial sanctions against those responsible for perpetrating the violations of human rights and freedoms in Ukraine. The names and photos are attached.
The situation is escalating quickly, we need to make sure ALL Canadians who care are calling the government today.”

Orest Steciw
League of Ukrainian Canadians

Титушкам на заметку.

1551730_401280516676050_1797351473_n

Титушкам на заметку. Есть информация из-за забора. Авторитетные люди объявили по СИЗО и зонам Украины “майданцев” – политическими, вне “мастей” и запретили любой наезд на них, а только поддержку куревом и продуктами. Что касается так называемых “титушек”. Любое сотрудничество с мусорами расценивается как “КОНТАКТ КУМОВСКОЙ” и сотрудники, объявляются “КАЗЛАМИ”. (К распространению!!!!!! инфа подтвержденная

Націоналіст – це патріот

Націоналіст – це патріот, який не тільки хоче жити у власній державі, розмовляти рідною мовою, мати національну освіту, економіку, армію тощо, а й свідомо бореться за право це здобути, бути рівним серед вільних народів.
Націоналізм – ідеологія і суспільно-політичний світогляд, що відстоює справедливі права своєї нації (на незалежність, рідну мову, культуру, звичаї, вільну економіку тощо) від посягань агресивних народів і в разі потреби вживає всіх засобів, серед них і збройний опір, для захисту свого народу від військової, економічної, інформаційної чи мовної окупації!!!

Олександр Куліковський.

Українська революційно-весільна:

Українська революційно-весільна:

Горіла шина, палала,
Горіла шина, палала,
Під ней загата стояла,
Під ней загата стояла.
Диких собак не пускала,
Зеківські плани ломала.
Ой, зеки, зеки, ви мої,
Ой, зеки, зеки, ви мої,
Довго служили ви мені,
Довго служили ви мені.
Більше служить не будете,
Під суд народу підете.
Під суд народу, трибунал,
Під суд народу, трибунал,
Кожен піде регіонал,
Кожен піде регіонал.
Горіла шина та бензин,
Горіла шина та бензин,
Стріляв здалека сучий син,
Стріляв здалека сучий син.
Горіла шина і мішок,
Горіла шина і мішок,
Та й навезли нам тітушок,
Та й навезли нам тітушок.
Втікай ти зеку за кордон,
Втікай ти зеку за кордон,
Поки ше люди не дійшли,
Поки тебе ми не знайшли.

Дякую вам, Вікторе Федоровичу!

І це дісно так ! Дякую вам, Вікторе Федоровичу! Саме так, я дякую Віктору Федоровичу Януковичу. Дякую за те, що моя 13-річна донька, яка ще вчора не цікавилися нічим, окрім смартфонів та корейської поп-музики, сьогодні стежить за новинами, а в групах в соціальних мережах не обговорює макіяж, лахи і хлопців, а вступає в непримиренну боротьбу з тими, хто намагається нападати на майданівців. Дякую вам, Вікторе Федоровичу, за сусіда Петра, який ще вчора думав, куди поїхати на заробітки, щоб зробити євроремонт, купити дружині шубу, а дітям планшети і ноутбуки. Сьогодні він одягнув помаранчеву каску і став на барикаду пліч-о-пліч з таким же, як і він чоловіком Іваном-Романом-Василем-Михайлом, який вчора ще теж думав про те, як назбирати грошей і влітку відвести родину до Єгипту чи бодай Туреччини. Дякую вам, Вікторе Федоровичу, за студентів, яких ще вчора не цікавило нічого, окрім того, як скласти сесія, згодом отримати диплом і кудись «звалити». Сьогодні вони борються за своє майбутнє, щоб нікуди «не звалювати». Дякую вам, Вікторе Федоровичу, за українських лікарів, які ще вчора прийом хворого починали з того, у скільки йому обійдеться лікування. Сьогодні вони самовіддано бігають під кулями, рятуючи поранених, скалічених. Сьогодні вони готові приймати в інших областях, якнайдалі від Києва, майданівців, аби захистити їх від переслідувань. Сьогодні вони не чекають закінчення зміни, а готові без перепочинку працювати добами. Дякую вам, Вікторе Федоровичу, за батьків, які ще вчора думали тільки про те, як нагодувати свою дитину, одягнути і вивчити. Сьогодні вони думають, як зробити, щоби майбутнє їхньої дитини було кращим. Дякую вам, Вікторе Федоровичу, за народ, який ще вчора називали «лінивим», «байдужим», «несвідомим», «непатріотичним», який ще вчора ділили на Схід і Захід. А сьогодні мій народ стоїть на барикадах, захищаючи свою свободу. Стоїть Петро з Тернополя поряд з Максимом з Полтави чи Володимиром із Дніпропетровська. Вони досі ніколи не бачили один одного, а сьогодні готові захистити друга, закривши його своїм тілом від кулі. Дякую за Олю, яка ще вчора ходила по подіуму, а на запитання, що для неї найважливіше у світі, відповідала: «Мир у всьому світі». Сьогодні вона цілодобово стоїть на Майдані, готуючи змореним чоловікам чай і канапки, і ніяка сила не змусить її покинути пост. Дякую за дідуся і бабусю, які віддають все, що відкладали роками, щоб бодай так допомогти тим, хто на холоді, недосипаючи і недоїдаючи, ризикуючи життя боронять свою країну, яку хочуть загнати у рабство. Дякую вам, Вікторе Федоровичу, за вашу ненависть до власного народу, бо чим більше ви його ненавидите, тим більше це його об’єднує у боротьбі проти вас.

Оксана ДУДАР, журналіст інтернет-видання “Новий погляд